Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

святитель

Святитель, -ля, м. Святитель. І святитель не поможе, як іскажуть «Святий Боже!» Ном. № 8248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯТИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЯТИТЕЛЬ"
Виповідатися, -даюся, -єшся, сов. в. виповістися, -вімся, -вісися, гл. Отговариваться, отговориться.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Паска, -ки, ж. Пасхальный хлѣбъ, куличъ, баба. Коли не прийду до церкви, то все паску святять. Ном. № 168.
Попанячитися, -чуся, -чишся, гл. = попаніти. Сим. 141. Все теє куди попанячилось і пиндючиться почало. Сим. 227.
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця. Гол. II. 540.
Серен, -на, м. Замерзшій твердый снѣгъ. Угор.
Скрутно нар. Затруднительно, тяжело, стѣснительно. За землю стало скрутніше. Левиц. І. 161.
Шустати, -таю, -єш, гл. Шелушить, очищать отъ шелухи. Шустаний ячмінь. О. 1881. XI. Св. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЯТИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.