Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

селитьба

Селитьба, -би, ж. Усадьба. У неї була і хата славна, і селитьба. МВ. ІІ. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕЛИТЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕЛИТЬБА"
Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Вх. Лем. 413. Ум. жичка. Вх. Лем. 41
Закруто́си, -сів, м. мн. Лабиринты, запутанныя улицы, переулки. Виходив усі закрутоси у місті. Камен. у.
Оборожень, -жня, м. = Оборожина. Желех.
Підбасовувати, -вую, -єш, гл.кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Проробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пророби́ти, -блю́, -биш, гл. Нести, понести убытокъ при работѣ. Іде на степи, думка — заробе, аж і своє проробля. Лебед. у.
Рівень, -вня, м. Уровень. Галиц.
Розденчити, -чу, -чиш, гл. = розіднити. Желех.
Скасування, -ня, с. Отмѣна, уничтоженіе.
Сплакнути, -кну, -неш, гл. Всплакнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕЛИТЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.