Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сельбище

Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Стор. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше. О. 1861. VII. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕЛЬБИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЕЛЬБИЩЕ"
Бовтати, -таю, -єш, гл. Взбалтывать.
Валькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки. Камен. у. 2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.
Голубці́Cм. Голубе́ць.
Захмарюватися, -рююся, -єшся с. в. захмаритися, -рюся, -ришся,, гл. Покрываться, покрыться тучами. На двори захмарылося. Сонечко мое ясненьке!... тепер ти захмарилось. Г. Барв. 386. Захмарилось обличчя Грицькове. Г. Барв. 153.
Недоумок, -мка, м. = недоум. Недоумки усе регочуть та гукають проти чоловіка мудрячого. К.
Огидлість, -лости, ж. = огидність.
Пленида, -ди, ж. = планида. Г. Барв. 319.
Плодниця, -ці, ж. О женщинѣ: рождающая дѣтей. Н. Вол. у.
Пропити Cм. пропивати.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЕЛЬБИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.