Византієць, -тійця, м.
1) Житель Византіи.
2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн.
Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. Брат на мене викрикнув.
Гвоздити, -джу, -диш, гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить.
Повилинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. = повилинювати. Повилинювались коні.
Пожарка, -ки, ж. Пожарная машина.
Поскуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Столпиться. Так козацтво поскуплювалось, як бжоли до патоки.
Приглядуватися, -дуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Кобза став приглядуватися, щоб побачить свою рідну хату.
Теґанька, -ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху.
Темперування, -ня, с. Очиниваніе перьевъ.
Хруск, -ку, м. Трескъ, хрустѣніе.