Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стегно

Стегно, -на́, с. 1) Ляшка. Котл. Ен. VI. 71. Также у вола. Рудч. Чп. 254. Не показуй чоловіку стегна. Ном. № 9156. 2) Часть терлиці. (Cм.). Шух. І. 147. Ум. стегенце. Рудч. Ск. II. 5. Ув. стегни́ще, стегняка. Ном. стр. 303, № 468. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка. Ном. № 6081.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕГНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕГНО"
Відламувати, -мую, -єш, сов. в. відламати, -маю, -єш, гл. Отламывать, отломать.
Віршний, -а, -е. Стихотворный. = віршовий. Желех.
Дияме́нт, -ту, м. = Діамант.
За́йво нар. Излишне, напрасно, тщетно. Ні, нічого я не чув на його недоброго, — нічого зайво й кохати. Павлогр. у.
Несподівано нар. Неожиданно; нечаянно.
Побережанин, -на, м. Житель побережья. КС. 1885. XI. 538.
Пороскопирсувати, -сую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).  
Почмихати, -хаю, -єш, гл. Нѣкоторое время чмихати. Подивилась, почмихала... сказано, знахарка: зараз почула щось непевне. ЗОЮР. II. 34.
Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Цибуляний, -а, -е. = цибульний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЕГНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.