стегно
Стегно, -на́, с. 1) Ляшка. Также у вола. Не показуй чоловіку стегна. 2) Часть терлиці. (Cм.). Ум. стегенце. Ув. стегни́ще, стегняка. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 201.
Том 4, ст. 201.