Густи́й, -а́, -е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Густа каша дітей не розгонить. Густий гребінець. Густий гай. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Де густа рука, не треба і дрюка. Густа земля. 3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. 4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Ум. Густе́нький, густе́сенький.
Закопи́лити Cм. закопилювати.
За́юк, -ка, м. = заєць.
Кака, -ки, ж. Дѣтск.
1) Испражненія.
2) Все дурное, нечистое, грязное.
Підкопати, -ся. Cм. підкопувати, -ся.
Повисівати, -ва́ю, -єш, гл. Израсходовать на сѣяніе. — Чи нема в тебе якого насіння з квіток? — І чом же ти вчора не сказала? Сьогодні все вже повисівала.
Прикадок, -дка и -дку, м. Небольшая кадка.
Такнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ такати.
Ховзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися.
Цурати, -раю, -єш, цуратися, -раюся, -єшся, гл. Чуждаться кого, удаляться отъ кого. Не цурай мене, серце. Як здоров чоловік, то всяк його кохає, а при лихій годині і рід його цурає. Хоч і надів жупан, все не цурайся свитки. Цурався сіряка, а тепер і онучі радий.