Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники.
Заглеме́здий, -а, -е. = завалий.
Зашу́кувати, -кую, -єш, гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч.
Підсередушний, -а, -е. = підсередульший. Підсередушна (сестра) вибила в двері.
Позбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Сбиться, спутаться (о волосахъ). А як пішла до свекрухи, то й набралась муки: позбивались мої кудрі в горох'яні струки.
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали.
Різноція, -ції, ж. Разногласіе, разбродъ.
Рожатися, -жаюся, -єшся, гл. Раждаться.
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Трісчина, -ни, ж. Одна щепочка.
