Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стаскати

Стаскати, скаю, -єш, гл. Встащить, снести. Стаскав його жид і на ту гору. Мнж. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАСКАТИ"
Багацтво, -ва, с. = багатство. Журба світу сього і омана багацтва і инші жадоби входять і глушять слово. Єв. Мр. IV. 69. Пошли ж, Боже, нашим молодим щастя і багацтва. Шевч. 290. Багацтво дочасне, а лихо довічне. Ном. № 1450.
Люди́нка, -ки, об. ум. отъ люди́на.
Непоказний, -а́, -е́ Невидный, неказистый.
Панцер, -ра, м. Панцырь, броня. ЗОЮР. І. 159. Повкидала шляхта панцери й шишаки. К. Досв. 14.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Порозумніти, -ні́ю, -єш, гл. = порозумнішати.
Пропхнути, -ну́, -не́ш, гл. = пропхати.
Росклеюватися, -ююся, -єшся, сов. в. росклеїтися, -клеюся, -їшся, гл. Расклеиваться, расклеиться, отклеиться.
Цимбали, -бал, ж. мн. 1) Цымбалы. Шевч. 137. Ла словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці. Ном. № 2989. 2) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. цимбалики.
Шлюбонько, -ка, м. Ум. отъ шлюб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.