Гожий, -а, -е. 1) Хорошій, красивый. Ой мій сину гожий, женися небоже! Така красна, коби рожа, як тополя, така гожа. 2) = погожий 1. Гожа вода. 3) Благопріятный, удобный. Гожого часу підожду. Звінчав дітки однолітки в гожий час. 4) Нужный, годный. На́ тобі, небоже, що мені не гоже.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем.
За́мко́вий, -а, -е. Замковый, принадлежащій замку. Приїхали вони під замкову браму. Замкова брама не одчинилась сіромам і голоті. Пожаром обсмалив замкові мури.
Захиля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. захилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Загинать, загибать, загнуть. 2) Закрывать, закрыть, прикрывать, прикрыть.
Коломия, ми́ї, ж.
1) Глубокій выбой, наполненный водой.
2) Городъ Коломыя.
Лю́лька, -ки, ж. 1) Курительная трубка. Хто не курить люльки і не нюхає табаки, той не варт і собаки. У гуцуловъ части трубки называются: вершок, въ который набивается табакъ, сподок — въ него затыкается чубук; они дѣлаются каждый отдѣльно и скрѣпляются чо́пиком; надъ вершком находится накривка или шишка (крышка), которая къ вершку прикрѣплена кочергою — треугольною металлическою пластинкою, въ которой крышка поворачивается на чопу; металлическія украшеніи крышки (завитки) наз. кучерями: сподо́к украшается гре́бінем, а гдѣ послѣдняго нѣтъ, тамъ для крѣпости соединяетъ сподо́к съ вершко́м проволочная плетінка; та часть чубука, которая берется въ ротъ, наз. пищок. 2) Родъ писанки. Ум. люлечка. Козак сердега люлечку потягає.
Малю́нок, -нка, м. Картина; рисунокъ. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Употребляется также для обозначенія картины природы или словеснаго изображенія. Мій повоз швидче покотився, малюнок зближувавсь до нас.
Розбідкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться слишкомъ бѣднымъ, начать бѣдниться.
Ставчатий, -а, -е. Составной.
Тороплений, -а, -е. Оторопѣвшій, ошеломленный, одурѣлый, пугливый. Стояла довго тороплена. Звірюка до огню підскочив, підскочив, озирнувсь, мов тороплений сів, бо зроду вперше він огонь уздрів. Насторошать уші тороплені коні. Тороплена дитина.
