Доложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) = докласти. Рук добре доложить. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили.
Дре́вній, -я, -є. Престарѣлый, старый. Була то жена вельми древня і немошна.
Заста́вник, -ка, м. Закладчикъ, залогодатель.
Ковдра, -ри и ковдря, -рі, ж. Одѣяло. Слов. Въ крестъянскомъ быту очень плотное рядно́, служащее одѣяломъ или подстилкой вмѣсто тюфяка.
Кривоклубий, -а, -е. Съ кривыми бедрами.
На́мордень, -дня, м. Оплеуха, пощечина.
Повідцвітати, -та́ємо, -єте, повідцвіти́тися, -таємося, -єтеся, гл. Отцвѣсть (во множествѣ). Повідцвіталися вже проліски. У нас уже поодцвітався мак, а в вас і досі цвіте.
Порадіти, -ді́ю, -єш, гл. Порадоваться. Вийде мила, — порадіє.
Сиротина, -ни, об. Сирота. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Ум. сиротинка.
Смажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загоруй смажно та й їж смачно.
