Берестник, -ка, м. Берестовый лѣсъ, берестовая роща. Ум. берестничок.
Двої́тися, -ю́ся, -ї́шся, гл. Раздваиваться.
Жи́тний, -а, -е. Ржаной. Житне барошно. житна солома.
Зіхо́дити, -джу, -диш, сов. в. зійти, -йду, -деш, гл. 1) Сходить, сойти, нисходить, низойти. Зійди з хреста, утіш мене єдину. Захотілось води напиться, — от вун і зійшов униз. Дрібен дощик зійде. Зійшов голос із небес 2) Уходить, уйти. Після обід ми з Катрею зараз зійшли з хати. Піде на тік, щоб з очей зійти. Як же мені зійти з сього села? У чужу землю десь зійшли (запорожці). 3) Расходоваться, израсходоваться, выйти. Зійшов увесь хліб, уся страва. 4) Попадать, попасть, выйти. А щоб ти на добрий путь не зійшов! 5) О водѣ: спадать, спасть. Вода зійшла, колеса стали. 6) Всходить, взойти. Рада б зірка зійти, — чорна хмара наступає. Зійди на могилу та не тужи дуже. Ой зійду ж я, зійду на гору крутую. Зійде твоя пшениченька густо. 7) — на чий розум. Поступать какъ кто. Я на твій розум не зійду. Зійшов на дитячий розум. 8) — на що. Обратиться во что. І ми колись були добрі, а ось же довелось зійти на ледащо. Тепер який багатир, а питиме горілку — зійде на ка-зна-що.
Осторожність, -ности, ж. Осторожность. Матися на осторожности. Быть осторожнымъ. Як тільки трісне труна, ти читай, а другий раз як трісне, то майся на осторожности.
Помогати, -ся, гл. = помагати, -ся.
Рухавка, -ки, ж. Движеніе, волненіе смута.
Стелепнути, -пну, -неш, гл.
1) Затрясти, тряхнуть.
2) Затрястись.
Трицалівка, -ки, ж. Трехддюймовая доска.
Чхатися, -ється, гл. безл. Чихаться. Перець м'яла, так тепер у носі крутить та пхається. «Чхається!» — Дорогу чуєш. доро́га пхається. Предстоитъ отправляться въ путь.
