Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старшувати

Старшувати, -шую, -єш, гл. Быть старшимъ, главенствовать. Багатая преневірна старшувать бажала, а вбогая тихенькая мужа поважала. Грин. III. 294.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРШУВАТИ"
Відкопати, -ся. Cм. відкопувати, -ся.
Недовольність, -ности, ж. Неудовольствіе. Гака між ними недовольність пішла.
Паренати, -наю, -єш, гл. = паренити. Перед Благовіщенням не орють і не сіють, лит паринають (покладають) поле. МУЕ. III. 40.
Пільгувати, -гую, -єш, гл. Облегчать, послаблять.  
Позанедужувати, -жуємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Помолодки м. Бѣлыя облачка на небѣ. Вх. Зн. 52.
Стоновник, -ка, м. Раст. Pyrola minor L. ЗЮЗО. І. 133.
Стусень, -сня, м. Пинокъ, толчекъ. Дав стусня, аж перекинувсь. Черк. у.
Флигош, -ша, м. Бродяга. Угор.
Хреститель, -ля, м. Креститель. Рудч. Ск. І. 178. Іван хреститель воду перехрестить. Колядка. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.