Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кундосити

Кундосити, -шу, -сиш, гл. Дергать, трепать. Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити. Ном. № 4007. Нехай мою русу косу да й Дунай-вода носить; нехай же той нелюбонько в рученьках не кундосить. Грин. III. 329. Cм. контосити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНДОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНДОСИТИ"
Вутлий, -а, -е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Харьк. у. Гречка вутла — боїться морозу. Лебед. у., Ум. вутленьний. Така ще вона вутленька. МВ. (О. 1862. І. 85). Cм. утлий.
Гудзя́!  меж. = Гуджа. Гн. І. 25. Kolb. I. 65.
Зада́внити, -ся. Cм. задавнювати, -ся.
Керея, -ре́ї, ж. = кирея. Уповала, мамцю, на керею, — думала бути попадею. Мет. 237.
Нагірчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать горькимъ.
Огудина, -ни, ж. = огудиння.
Підшкурний, -а, -е. Подкожный.
Подуванитися, -нюся, -нишся, гл. Подѣлиться.
Самотужки нар. Собственными силами, усиліями. Сим. 20. Грин. І. 4. Так він ото самотужки і порося уклав? А тож! Кобел. у. Ми з сестрою возимо зімою до річки сорочки прать не конем, а так, самотужки санки тягнемо. Пирят. у.
Скіпець, -нця́, м. Ямка такой глубины, сколько захватить лопата. Мнж. 192. Ямка для обозначенія границы земли. Херс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНДОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.