Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куль

Куль, -ля́, м. 1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Ном. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив. Г. Барв. 249. 2) Связка камышу. В костер кладуть 30 кіп очерету, а в копі — 60 кулів. Павлогр. у. 3) Палка или конусообразный обрубокъ, употребляемый въ дѣтской игрѣ того-же имени. Ив. 22. 4) Родъ жгута, свернутаго изъ свитки, которымъ бьютъ во время дѣтской игры въ крам. Ив. 43. Ум. кулик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬ"
Берізонька, -ки, ж. Ум. отъ береза.
Дворня́га, -ги, ж. Дворовая собака.
Зві́ку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом. Ном. № 767.
Марцьо́вий, -а, -е. Мартовскій. Нема з нього нічого, як з снігу марцьового. Чуб. I. 272.
Му́лятися, -ляюся, -єшся, гл. = мулитися. Кажи, не муляйся. Н. Вол. у.
Похва, -ви, ж. = піхва. В похву шаблю не ховаю. Лукаш. 37.
Пухкий, -а́, -е́ 1) Рыхлый, мягкій (о хлѣбѣ, землѣ). Пухкий хліб удався. Н. Вол. у. Пухка паляниця, — хоч губами їж. Харьк. Земля пухка. Г. Барв. 212. 3) Мягкій, нѣжный. Пухкі овчини. Н. Вол. у.
Рубач, -ча, м. Рубщикъ, древорубъ. Гн. І. 165. Нам поклали у віз ті дрючки рубачі, що ліс рубали. Новомоск. у.
Тмяно нар. 1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6.
Трясолупки, -пок, ж. Раст. Capsella Bursa pastoris Moench. Вх. Пч. І. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.