Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулеба

Кулеба, -би, ж. Густой переваренный куліш. Мнж. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЕБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЕБА"
Випороти Cм. випорювати.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.
Дожина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дожа́ти, дожну́, -не́ш, гл. Дожинать, дожать. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла. Шевч.
Ду́бкати, -каю, -єш, гл. Топать, производить топаньемъ шумъ. Вх. Зн. 208.
Дяволя́ка, -ки, м. Ув. отъ дявіл.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Закінча́тися и закінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. К. Пс. 24. День закінчився весільним бенкетом. Стор. МПр. 73.
Позрощувати, -щую, -єш, гл. Вырастить (многихъ).
Ринявець, -вця, м. Человѣкъ въ струпьяхъ, шелудяхъ. Вх. Лем. 460.
Цявкання, -ня, с. = дзявкання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЕБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.