Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулешір

Кулешір, -ра, м. Палочка для размѣшиванія кулеші. Шух. І. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЕШІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЕШІР"
Відволокти Cм. відволікати.
Злоститися, -щуся, -стишся, гл. = злостувати. Він на мене злостився. Н. Вол. у.
Змарніти, -ні́ю, -єш, гл. Исхудать. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном.:№ 6899. За довгий час змарнів, борода одросла. Рудч. Ск. II. 162.
Кулка, -ки, ж. Коса. Заплелась в кулку (warkocz). Св. Л. 14.  
Пов'язь, -зя, м. Связь. Може, думаю собі, знайдеться який пов'язь між двома легендами. Г. Барв. 429.
Продражнити, -ню, -ниш, гл. Прозвать, дать насмѣшливое прозвище. Подавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом. Левиц. Пов. 147.
Протеребок, -бка, м. = протереб. Н. Вол. у.
Сльозавий, -а, -е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить. Федьк. І. 38.
Смажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загоруй смажно та й їж смачно. Ном. № 9967.
Споруджувати, -джую, -єш, сов. в. спорудити, -джу, -диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. К. Іов. 90. Спорудили церкву. Г. Барв. 171.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЕШІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.