Дзе́ркальце, -ця, с. Ум. отъ дзеркало.
Забі́г, -гу, м. 1) Набѣгъ. 2) Убѣжище, пристанище. уда́тися в забі́ги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. и І казав, не їдь туди, там великі забіги. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться.
Зава́лий, -а, -е. Неповоротливый, увалень.
Зага́рбання, -ня, с. Захватъ, незаконное присвоеніе.
Критник, -ка, м. Кровельщикъ. Він майстер був — критник.
Нага́й, -гая́, м. Нагайка, плеть. Як візьме нагая в руки, як почне періщить жидів! Донським нагаєм підганяє. Ув. нагаїще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий.
Польщизна, -ни, ж. Польская народность, польскій языкъ, духъ. Велику робить нам він підмогу, очищаючи смак рідної мови од польщизни. Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописи писати.
Поманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Понѣжиться.
Сернюк, -ка, м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus.
