Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулішниця

Кулішниця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю. О. 1862. II. Кух. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІШНИЦЯ"
Бичка, -ки, ж. = багнітка. Вх. Пч. II. 37.
Жигу́чка, -ки, ж. = жигавка. Вас. 140.
Запі́сяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. обмочить.
Засмокта́ти, -ся. Cм. засмоктувати, -ся.
Легкова́жити, -жу, -жиш, гл. Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать.
Осьмина, -ни, ж. = восьмина. А Наум в шинок заїхав, випив там осьмину. Мкр. Н. 12.
Палиґа, -ґи, ж. 1) Большая палка. Вх. Зн. 47. 2) Крыша въ шахтномъ ходѣ. Вх. Зн. 46.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий. Шевч. 89.
Скомандувати, -дую, -єш, гл. Скомандовать. Я скомандую, щоб річка перейшла через вас. Рудч. Ск. II. 186.
Смолі, -лів, м. мн. Сопли. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛІШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.