Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ.
Борідка, -ки ж?. 1), Ум. отъ борода. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. 3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). 4) = бородиця 4. 5) — царська. Раст. Mirabilis jalapa L. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі.
Довба́ло, -ла, м. 1) Долбящій что нибудь. 2) Дятелъ.
Позрізувати, -зую, -єш, гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала.
Покрова, -ви, ж.
1) Праздникъ: Покровъ Пресвятыя Богородицы. Сподівайся, дівчинонько, мене ік Покрові.
2) Покровительница. Ум. покрівонька, покровонька. Моя матінко, моя й покрівонько!
Припрошувати, -шую, -єш, сов. в. припроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Припрашивать, припросить. Усякі наїдки та напитки розношує, кожного сам припрошує. Ой ми б закусили, як би нас припросили. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх.
Роспаш, -шу, м. Въ выраж.: у ро́спаш. Въ разсыпную. Шматки по обкомі ходять в роспаш, як можна тихше, щоб по траві не розгубить ягняток.
Строковець, -вця, м. = строкарь.
Табуновий, -а, -е. Принадлежащій табуну. Коні табунові. Табунове пасовисько.
Удавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Галушкою вдавивсь. Не знаєш, чим удавиться! поклади два пальці в рот.
