Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кум

Кум, -ма, м. Кумъ. То Хмельницький теє догадав, кумом його до себе прохав. Дума. Куми. Кумъ и кума вмѣстѣ. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів стрічних. Ном. № 83. Неси ж в хату, а я верти кинусь за кумами. Шевч. 102. одкупні куми. Кумовья, замѣняющіе, послѣ соотвѣтственнаго народнаго обряда, прежнихъ, обыкновенныхъ, кумовьевъ, при чемъ послѣдніе совершенно теряютъ всѣ права кумовьевъ, — такая замѣна дѣлается только въ случаѣ долгой болѣзни ребенка. Cм. купо́вана мати. Мнж. 183. про́хані куми. Обыкновенные воспріемники. Мнж. 183. стрічані куми. Встрѣчные кумовья. Мнж. 183. рідний кум. Кумъ-воспріемникъ по отношенію къ отцу дитяти, послѣдній же — просто кум. Мнж. 183. Ум. кумась, куме́ць, кумочок, кумцьо. Здоров, кумасю мій, Кіндрате! Гліб. Прийде кумець на обідець, а ложки не буде. Ном. № 11899. Ой щучечки за для кумочка, а карасі за для кумасі. Посл. Та кумцьо таки не випив. Св. Л. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМ"
Бекет, -та, м. Военный пикетъ, стража. Округи табора жадних бекетів. К. ЧР. 308. Скрізь по сей бік стояла на бекешах стража польска. ЗОЮР. I. 263.
Вороб'Ячка, -ки, ж. Воробьиный пометъ. Вх. Зн. 8. Желех.
Ґлеґ, ґа, м. 1) = Гляґ. КС. 1889. VII. 44. Гол. І. Вступленіе, 700. 2) Весенняя игра, то же, что скляп; состоять въ томъ, что играющіе стараются бросаемыми палками сбить воткнутую въ землю палку. Чуб. ІІІ. 98.
До́йда, -ди, ж. Охотничья собака, ищейка. Закр. Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає. Котл. Ен. IV. 10.
Запряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запря́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Зарабатывать пряденіемъ. Як запряде стара шматок хліба, то й їм. О. 1862. II. 39. Хоч буду запрядать, та буду тютюн купувать. Ном. № 12606. 2) Покрывать, покрыть нитками (при пряденіи). запря́сти ска́лку. Напрясть столько, чтобы вся шпулька покрылась нитками. Конст. у.
Мла́чка, -ки, ж. Ум. отъ млака.
Ощіп, още́пу, м. = ощепини. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Рішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. Ном. № 4211. За більшим поженись, то й того рішись. Ном. № 4829. Оксано! жалко мені тебе рішатись. Кв. І. 226. ума рішитися. Сойти съ ума. МВ. (О. 1862. І. 103). душі рішитися. Потерять жизнь 2) Уславливаться, условиться, уговориться. З попом же ти уже рішився? Багацько він з тебе злупив? (за вінчання). Алв. 16.
Росхряпень, -пня, м. Разбитый, расколотый предметъ. Черк. у.
Табачниця, -ці, ж. Женщина, нюхающая, приготовляющая или продающая табакъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.