Добенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Допировать.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
Зв'я́нути, -ну, -неш, гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло.
Лимарюва́ння, -ня, с. Занятіе шорничествомъ.
Мані́ра, -ри, ж. Манера? Не турбуйся, бо то думок пакосна маніра.
Обношуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обноситися, -шуся, -сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Звісно, у дорозі трошки обносивсь. За дорогу припала пилом, обносилась, обтопталась.
Підмантачити Cм. підмантачувати.
Поганка, -ки, ж.
1) Мерзавка. Я б її сяку таку поганку через поліцію додому добула. Ой не бий, милий, да через ту поганку.
2) Некрасивая.
3) Плохая вещь. Латку поганку скинь під лавку.
4) Язычница. Доню серце! ти говориш мов не християнка: ти і Бога собі твориш наче, тьфу! поганка.
5) Лихорадка.
6) Змѣя, Pelias chersea.
7) = веретільник, Anguis fragilis.
Попасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пчеловодомъ.
Почужитися, -жуся, -жишся, гл. = почужатися.
