Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куній

Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. Ном. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНІЙ"
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Дівува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує. Рудч. Ск. II. 61.
Добіли́ти, -ся. Cм. Добіляти, -ся.
Ли́марів, -рева, -ве Принадлежащій шорнику.
Омряк 2 Cм. омрак.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Поділок II, -лку, м. Надѣлъ. Поділку у їх по дві десятині. Конст. у.
Політниця I, -ці, ж. Работница, нанятая на лѣто. Нѣжин. у.
Тестамент, -ту, м. Духовное завѣщаніе. Не дав зробить і тестаменту, к чортам його на вік послав.
Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова. МВ. (О. 1862. І. 79).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.