Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кумлик

Кумлик, -ка, м. = комарь. Ум. кумличок. Вх. Зн. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМЛИК"
Ганиба, -би, ж. = ганеба. А сам в убожестві, в ганибі. МВ. ІІ. 43. Було куди ні підуть мої дочки і поденно робити, або що, ніколи ганиби не чути. Г. Барв. 294.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище. Вх. Зн. 17.
Злива́ння, -ня, с. 1) Сливаніе; поливаніе. 2) = зливки 2. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Комірниченько, -ка, м. Ум. отъ комірник.
Косцяний, -а́, -е́ = кістянийНа тобі костяного зуба, а мені дай залізного. Рудч. Ск. Баба-Яга — косцяна нога. Ном. № 241.
Марнотра́виця, -ці, ж. Мотовка, расточительница. Гол. III. 167.
Пикниця, -ці, ж. Колбаса. Угор.
Підхват, -ту, м. Рыболовный снарядъ. = підклад 3. Вх. Пч. II. 23.
Пучечок, -чка, м. 1) Ум. отъ пучок. 2) Букетикъ. Пучечок тіток. Харьк.
Щикніти, (-нію, -єш?), гл. Скупиться. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.