Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куделя

Куделя, -лі, ж. 1) Шерсть, а также плохой ленъ или пенька, приготовленные для пряжи и привязанные на прясницю. Куделя вовни. Левиц. Пов. 339. 2) Насмѣшливо: шиньонъ. Якіїсь мучились там птахи (= жінки) з куделями на головах. Котл. Ен. III. 49. Ум. куде́лечка, куде́лька. Вас. 152. Ви, молодички, не їли, не спали, ночі не спали, — куделечки пряла. Щог. В. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЕЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЕЛЯ"
Відспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Перестать пѣть. Соловейки вже відспівалися.
За́ря́д, -ду, м. Правленіе, у правленіе. Жел.
Лиши́р, -ра, м. Лишай. Вх. Зн. 33.
Лолоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Клокотать при теченіи, шумѣть. Там так лолотить (вода), аж луна в уші б'є. Лубен. у.
Поохаювати, -хаюю, -єш, гл. Прибрать, привести въ опрятный видъ (во множествѣ).
Промін, -ну, м. Мѣна. Н. Вол. у.
Скліщуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. скліщитися, -щуся, -щишся = склінчатися. Вх. Зн. 63.
Талий, -а, -е. Оттаявшій, растаявшій.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі. Желех.
Цідилка, -ки, ж. = ціди́лок. Чуб. VII. 387. зостався на цідилці. Попался во лжи. Ном. № 6786.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУДЕЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.