Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куколиця

Куколиця, -ці, ж. Раст. Lichnis vespertine. ЗЮЗО. І. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКОЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКОЛИЦЯ"
Вижуритися, -рюся, -ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався. Г. Барв. 311.
Ворішина, -ни, ж. 1) Раст. Geranium sanguineum. Вх. Пч. І. 10. 2) = Орішина. Желех.
Запо́внити Cм. заповняти.
Зариго́вувати, -вую, -єш, сов. в. заригува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Сметывать, сметать (о шитьѣ). Прилуц. у.
Зашуга́ти, -га́ю, -єш, гл. Залетать, разсѣкая воздухъ. Зашугали сірі орли, літаючи над трупами.
Зизу́ля, -лі, ж. = зозуля.
Клобучити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать войлокъ. Желех.
Подвійний, -а, -е. Двойной. Подвійне скло. МВ. (О. 1862. III. 56). Подвійні вікна.
Склинати, -на́ю, -єш, гл. Проклинать. МУЕ. III. 57.
Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКОЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.