Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кудля

Кудля, -лі, ж. Потасовка, взбучка. Ти бо мені там не дуже пащикуй, бо такої кудлі і валі завдам, що і в дуту не полізе. Екатер. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЛЯ"
Гора́рь, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ. Вх. Уг. 233.
До́лонько, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Зави́дувати, -дую, -єш, гл. Завидовать. Ой у броду, ой у броду брамі дівчини воду, там козаченько коня напуває, завидує на її вроду. Н. п.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Зжилова́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться жесткимъ.
Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599.
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Повипинати, -на́ю, -єш, гл. Выпятить (во множ.).
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.
Четвертяк, -ка, м. Четырехгранный ячмень. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУДЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.