Верета, -ти, ж.
1) Дерюга.
2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Дайте ж нам і постілку та й писані верети.
3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Ум. беретка.
На́ворот, -ту, м. 1) Поворотъ. 2) Возвращеніе; повтореніе. другим, третім etc. наворотом. Во второй, въ третій etc. разъ.
Невіхна, -ни, ж. = невістка. Прийшла свекруха невіхну побужати. Мамочка каже: мій синок їде, мій синок їде, невіхну везе. Ум. невіхнонька, невіхночка. Вставай, невіхнонько, час до череди шати.
Певність, -ности, ж.
1) Вѣрность. Скажи мені, серце моє, чи будеш, ти певна? На що ж тобі, мій миленький, той певности знати, коли будеш тую нічку в степу ночувати?
2) Увѣренность. Дає Господь їм певність і безпечність.
Підласитися, -шуся, -сишся, гл. = підластитися.
Просвічений, -а, -е. Просвѣщенный; образованный. Україна вставала перед ним з своїм гордим, поетичним і добрим народом, багатим і просвіченим.
Роскашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Струснутися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Встряхнуться. Баринчик, баранчик, струснись.
2) Содрогнуться, вздрогнуть. Та піди зрубай тую билину. Перший раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула.
Цвіргун, -на, м. = цвіркун.
Шкільний, -а, -е. Школьный. Початкові шкільні книжечки.
