Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куві

Куві и кувік, меж., выражающее визгъ поросенка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІ"
Го́сточко, -ка, м. Ум. отъ гість.
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Задо́бре нар. Очень хорошо.
Їр, їра, м. Названіе буквы Ь (въ Галиціи.) Желех.
Плоть, -ти, ж. = плит. Шух. І. 183.
Потужник, -ка, м. Союзникъ, помощникъ, доставляющій помощь своею силою К. Кр. 21. К. ПС. 13. Редшіде й Кантеміре... ви зорями ясними засияли, Ісламові потужниками стали. К. МБ. 152.
Причепити, -плю, -пиш, гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте. Макс.
Пушина, -ни, ж. Пушинка. Паляничка легесенька як пушина. Харьк. Ум. пушинка.
Суріпиця, -ці, ж. Раст. Brassica Napus L. ЗЮЗО. І. 114.
Хвальшиво Cм. хвальшиве.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУВІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.