Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кудлач

Кудлач, -ча, м. Съ длинною всклокоченною шерстью или волосами. Надходить ведмідь: одчини! — Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козловського їмо. Рудч. Ск. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЛАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЛАЧ"
Вихвалити, -ся. Cм. вихваляти, -ся.
Завідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Околдовать. Дочку завідьмувала якась ледащиця.
Лантушище, -ща, м. Ув. отъ лантух.
Напиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. напха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Набиваться, набиться. 2) Нажираться, нажраться.
Опирь I, -ря, м. = упирь.
Орачка, -ки, ж. = оранка. Вх. Лем. 444.
Плець, -цю, м. Усадьба. З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі — тік; за током — огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. Зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна. Мир. ХРВ. 9.  
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
Стоячки нар. Стоймя. Шух. І. 235,
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУДЛАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.