Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кудерь

Кудерь, -дря, м. 1) Локонъ, кудря. Употребляется болѣе во мн. кудері и кудрі. Золотою гребіночкою кудрі росчесав. Грин. III. 129. Від роскоші кудрі в'ються, від журби січуться. Ном. № 13499. 2) Самый верхній кудрявый или загнутый конецъ верхушки дерева (употребляется больше въ Ум. формѣ). Ум. кудерець, кудрик, мн. кудерьки, кудречки, кудроньки. Сам верхний конецъ смереки се когутик.... Когутик закривлений се кудрик. Шух. І. 176. Росте деревце тонке-високе, а на вершечку кудеревеньке, а в тім кудерці золоте крісельце. Kolb. І. 118. Кудерьки чеше. Чуб. III. 434.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЕРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЕРЬ"
Буба, -би, ж. Дѣтск. 1) Зерно гороху, бобовъ (размякшее). О. 1861. VIII. 8. 2) Ягода. О. 1862. IX. 118. 3) = бублик. О. 1861. VIII. 8. Бийте кота в зуби, щоб не просив буби. Мил. 44. 4) Рана, нарывъ, слѣды удара. Вх. Зн. 4. Не йди туди, бубу зробиш. Шейк. Чи собою в пень, чи собою в дуба, а все собі буба. Ном. № 8023. бубу зробити. Ударить, причинить боль. Фр. Пр. 12. 7.
Буй, буя, м. Въ выраж.: на буї. На открытомъ мѣстѣ, доступномъ вѣтрамъ. Її хата стоїть на буї. Черниг.
Голу́за, -зи, и пр. = Галу́за и пр.
Завгодя́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Треба завгодя лагодитись з своїм добром у город на ярмарок. О. 1861. IX. 176. Збіралися завгодя, завгодя скуповувались, пекли, варили. Мир. Пов. II. 56.
Заховстаты, -таю, -ешъ, гл. Зануздать. Кацапи кажуть — зануздай, а ми — заховстай кони, а воно все йидно. Камен. у.
Кроквина, -ни, ж. Одно стропило. Волч. у.
Мі́цька, міцьковий и пр = мицька, мицьковий и пр.
Обгулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Проиграться. Виграла вона в його всі гроші... Вийшов він тоді з хати та й каже: «От, от як раз обгулявся. Грин. II. 251.
Уґвинчувати, -чую, -єш, сов. в. уґвинти́ти, -нчу, -нтиш, гл. Ввинчивать, ввинтить.
Улинути 2, -ну, -неш, гл. Влить (однокр.). Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУДЕРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.