Бевкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить раздѣльно въ одинъ колоколъ. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати.
2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.
Видрати, -деру, -реш, гл. = видерти.
Го! I меж. Употребляется въ видѣ го-го-го! или го-гов! для оклика.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? III. 38).
Кузьмірки, -рок и рків, мн. Жмурки (игра).
Купусі гл., дѣтс. = купі. Купочки-купусі!
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Зося... схилила голову над молитовником.
На́вірток, -тка, м. Коловерть, сверло съ вращающейся кривой ручкой?
Разом нар.
1) Вдругъ. Як Бог творив землю, то її перше варив, послі разом остудив. Коли разом я помічати стала, що Парася щось собі думає та думає.
2) Вмѣстѣ. Одна біда — не біда; от коли дві або три разом біди. А він зачав до трьох разом ходити, я зачала штирох разом любити.
3) Иногда. Разом густо, а разом пусто.
4) Сразу. Не все ж разом, хорошого потрошку. І дуже дорого, і гроші не можна разом.
Ряст, -ту, м. Раст. a) Primula veris. б) Corydalis solida Smith. в) Scilla bifolia L. г) — білий. Corydalis cava Schveig et Koerth. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. топтати ряст — жить, не топтати рясту — умереть. Мабуть уже йому рясту не топтати. Не довго з того часу стара ряст топтала — через тиждень, чи що, й умерла.
