Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кувікати

Кувікати, -каю, -єш, гл. 1) = квікати. Кричала, ґедзалась, качалась, кувікала мов порося. Котл. Ен. V. 60. 2) Кричать (о совѣ). Кед кувік кувікат, умре. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІКАТИ"
Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Вистроїти, -ся. Cм. вистроювати, -ся.
Вицирклювати, -люю, -єш, гл. Очертить кругъ (цыркулемъ).
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці. Гол. II. 484.
Дране́нький, -а, -е., Ум. отъ драний.
Дра́чка, -ки, ж. 1) Лѣсопильный заводъ. (Примѣръ Cм. при словѣ драч 2). 2) Доска. дра́чку рі́зати. Пилять доски. Волын. г. 3) Плотн. инструменты ресмусъ. 4) Расположеніе къ ссорѣ. Оттак і посердились, неначе хто між їми драчку вкинув. Кіевск. у.
Жва́кнути, -ну, -неш, гл. Брякнуться, шлепнуться.
Захоплювати, -люю, -ешъ с. в. захопыты, -плю, -пышъ,, гл. Захватывать, захватить. Захоплював потужний людську землю. К. Іов. 49. Дух їй захопило. К. ДС. с. II.
Козуря, -рі, м. Ум. и ласк. отъ козак. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці опити, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати. Макс. (1849). 77.
Понаціжувати, -жую, -єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУВІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.