Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кудлатий

Кудлатий, -а, -е. Косматый, мохнатый. Собака кудлатий — йому тепло, пан багатий — йому добро. Ном. 1372. Вус кудлатий. Левиц. І. 34. Вхопив за бороду кудлату. Котл. Ен. V. 49. Дикий хміль колишеться кудлатими жмутками. К. Орися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЛАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУДЛАТИЙ"
Броватий, -а, -е. Имѣющій большія брови. Морд. Пл. 124.
Виламати, -ся. Cм. виламувати, -ся.
Мули́тися 2, -лю́ся, -ли́шся, гл. Заносить иломъ.
Обізнавати, -знаю, -єш, сов. в. обізвати, -знаю, -єш, гл. 1) Знакомить, познакомить, ознакомить. 2) Узнавать, узнать кого. Більш обізнали мене люде, стали наймати. Г. Барв. 315.
Потекти, -течу́, -че́ш, гл. Потечь. Чуб. V. 434. Ріки... потечуть. Єв. І. VII. 38.
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть. Рудч. Ск. I. 13.
Склення, -ня, с. Обливаніе обожженной посуды поливою. Вас. 181.
Слабіти, -бію, -єш, гл. = слабувати. На очі слабів. КС. 1884. VIII. 720.
Тітоньчин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ.
Хитрити, -рю́, -риш, гл. = хитрувати. Пан Турн тут на слизьку попав! виляв, хитрив.... Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУДЛАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.