Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
Кусака, -ки, об.
1) Кусливый человѣкъ.
2) ж. Водка, настоянная на перцѣ съ прибавкой и иныхъ кореньевъ.
Навсла́тися, -шлю́ся, -шле́шся, гл. Наслаться. Ледачим наробишся, лінивим навшлешся. (Не опечатка-ли вм. нашлешся?).
Поскарлючувати, -чую, -єш, гл. Искривить, согнуть (многихъ).
Пухкати, -каю, -єш, гл. Пыхтѣть. Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає.
Розгасати, -сає, сов. в. розгасти, -сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла.
Собацький, -а, -е. = собачий. Життя собацьке.
Улегці нар. Налегкѣ.
Хлипавка, -ки, ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ).
Чайом нар. Притаившись. Там ся за смеречку чайом приховав.
