Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дияволенний

Дияволе́нний, -а, -е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯВОЛЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЯВОЛЕННИЙ"
Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Головувати, -вую, -єш, гл. Быть въ должности головы. Сим. 226.
Жиру́н, -на́, м. Шалунъ.
Королик, -ка, м. 1) Ум. отъ коро́ль. 2) Зоол. Крапивникъ, Motacilla troglodytes. Вх. Лем. 427.
Кресиво, -ва, с. = кресало. Шух. І. 129.
Му́штра, -ри, ж. Военное ученіе. Шевч. 68. Москалі на мушрі. Левиц. І. 493. Дивилась з дівчатами на москалів. Що то як гарно мушру викидають. Кв. І. 169.
Назди́в нар. На удивленіе.
Попереминати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и перем'яти, но во множествѣ.
Склизнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть, ускользнуть. Cм. слизнути.
Струсонути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули. К. ЦН. 222.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЯВОЛЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.