Дока́зчик, -ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться.
Зернаї́стий, -а, -е. = зернистий.
Куцоребрий, -а, -е. О волѣ: съ двумя короткими ребрами, послѣдними къ заду.
Надяга́ння, -ня, с. Надѣваніе на себя.
Начубити, -блю, -биш, гл. Надрать за волосы.
Невдачний, -а, -е. = невдалий. Напечу хліба — невдашний, наварю борщу — несмашний.
Підтрухнути 1, -ну́, -не́ш, гл. = підтрусити.
Похит, -ту, м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.
Розгулятися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Разгуляться, гулять. Ізойду, зойду на гору круту, на горі крутій розгуляюся.
2) Разгуляться, расшалиться, разыграться, раскутиться. Розгулявся, як Сірко на прив'язі. Ой Ганнусю-душечко, чого підлога подоптана? Діти ся розгуляли, підлогу подоптали.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл.
1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. Стинати липу.
2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають.
3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався.
4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Cм. стенати.
