Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дишкула

Дишкула́, -ли, ж. = Дишкант.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИШКУЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИШКУЛА"
Анти́пцьо, -ця, м. = Анти́пко. Вх. Зн. 1.
Бервено, -на, с. Бревно, колода. Лохв. у. У людей бачиш запороху в оці, а в себе і бервена не бачиш. Чуб. І. 273.
Запу́татися, -таюся, -єшся, гл. = заплутатися.
Засми́кати Cм. засмикувати.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк.
Перхати, -хаю, -єш, гл. Порхать. Желех.
Поприковувати, -вую, -єш, гл. Приковать (во множествѣ).
Поростикати, -ка́ю, -єш, гл. Растыкать (во множествѣ).
Постояти, -стою, -їш, гл. 1) Постоять. Чи бачила жениха мого? Ой як же я не бачила, що ще з ним і постояла. Чуб. V. 78.
Тихше нар. Сравн. ст. отъ тихо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИШКУЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.