Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідусенько

Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик, -ка, м. Ум. отъ дідусь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДУСЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДУСЕНЬКО"
Бубляхи, -хів, м. Сѣмянные плоды картофеля. Н. Вол. у.
Видавничий, -а, -е. Издательскій. Наш видавничий захід. К. ХІІ. 135.
Граба́рка, -ки, ж. 1) Тачка, повозка для возки земли. 2) Артель землекоповъ съ тачками. 3) Земляная работа.
Діва́ха, -хи, ж. Ув. отъ діва.
Каламарок, -рка, м. = каламарь 1.
Навперемі́нкунар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку. Г. Барв. 57.
Переселянин, -на, м. = переселець. Міусск. окр.
Повтинати, -на́ю, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики. Чуб. III. 63.
Подолазити, -лазимо, -зите, гл. Долѣзть (о многихъ).
Синко, -ка, м. Ум. отъ син.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДУСЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.