Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. Брат на мене викрикнув.
Зако́нюватися, -нююся, -єшся, гл. = законятися. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — ща коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін.
Іще нар. = ще. Може Господь милосердний не все лихо роздасть, іще останеться.
Крайнебо, -ба, с. Небосклонъ, горизонта. Схилившись на руку, дивлюся я в вечірнє крайнебо далеко й глибоко.
Ойойкати, -каю, -єш, гл. = ойкати. Ойойкай мов той жид у синагозі.
Перехожати, -жа́ю, -єш, гл. = переходити. Той блукає за морями, світ перехожає.
Повідь II, -ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував.
Поцвілий, -а, -е. Заплѣснѣвѣлый.
Розламати, -ся. Cм. розламувати, -ся.
Схизма, -ми, ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.
