Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині.
Іванчик, -ка, м. — золотий. Раст. Galium luteum.
Каня, -ні, ж. 1) Четырехугольное углубленіе, выдолбленное долотомъ въ підвалині, своло въ которое входить чіп столба. и 2) Родъ коршуна. Ой летіла сива каня по полю. Нищить як каня. Виглядає, як каня дощу.
Курячка, -ки, ж. Куриный пометь.
Навереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!
Нелюда, -ди, об. Нелюдимъ, нелюдимка.
Орап, -па, м. Арапъ, негръ.
Пірце, -ця́, с.
1) Перышко.
2) Отдѣльный листокъ растенія рогіз.
Увіз, увозу, м. Дорога въ ложбинѣ, оврагѣ.
Усякати, -каю, -єш, сов. в. усякнути, -ну, -неш, гл. О жидкости: проходить, пройти (въ землю и пр.). быть всасываемымъ землею.
