Бервенчастий, -а, -е. Срубленный изъ бревенъ, бревенчатый.
Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш.
Голубкатися, -каюся, -єшся, гл. = голубитися.
Злотник, -ка, м.
1) = злотарник. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих.
2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.
Накітча́, -ча́ти, с. Обыкн. во мн. ч.: накітча́та. Ягнята вообще, а спеціально — ягнята, родившіеся поздно, послѣ подсчета приплода. Так як найдуться в шматках вівці такі ще, що котяться після щоту їх (їх бува мало), то ягнята ті звуть накітчата або цур-пеки.
Опадати, -да́ю, -єш, сов. в. опасти, опаду́, -де́ш, гл.
1) Опадать, опасть. Ой на дубі кучерявім широкий лист опаде. Вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде.
2) Нападать, напасть, наброситься со всѣхъ сторонъ. Отсе біда мене опала з тими чужоземцями! Лихі, худі собаки опат санки.
Осить 2 нар. Достаточно давно. Осить, як борщ виняли з печі, а він все ще гарячий. Cм. досить.
Покатулятися, -ляюся, -єшся, гл. Покатиться.
Поскребти, -бу, -бе́ш, гл. Поскресть.
Тужливо нар. Тоскливо, грустно. Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо.
