Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діамантовий

Діама́нтовий, -а, -е. Алмазный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІАМАНТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІАМАНТОВИЙ"
Виділовий, -а, -е. 1) Относящійся къ комитету, бюро, правленію). 2) Членъ комитета, бюро, правленія. Желех.
Відмерти Cм. відмірати.
Галанчатий, -а, -е. Одѣтый въ узкіе брюки.
Женчи́к, -ка, м. Ум. отъ жнець.
За́здрісно нар. 1) Завистливо. 2) Завидно. Щасливі, думаю, люде на світі!.. І стане мені якось і заздрісно, і жаль мет бере. Левиц. ПЙО. І. 493.
Згребти́, -ся. Cм. згрібати, -ся.
Кустрець, -ця́, м. Чирей, прыщъ; струпъ. Вх. Зн. 31.
Опар, -ру, м. 1) Испареніе. Рк. Левиц. 2) Ночной мотылекъ — phalaena. Вх. Уг. 256.
Осудовище, -ща, с. Скандалъ, позоръ. Таке осудовище! Волч. у.
Підітнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = підтятися. Ніжки їй підітнулись — упала. МВ. І. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІАМАНТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.