Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діверка

Ді́верка, -ки, ж. Жена деверя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРКА"
Безвісти нар. Неизвѣстно гдѣ. Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав. Щог. Сл. 67.
Бесурмен, -на, м. = бусурман.
Відгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. відгоріти, -рю, -риш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. І. 118.
Доснува́тися, -ную́ся, -є́шся, гл. Оканчиваться основѣ (въ тканьѣ). 2) = досновиґатися.
Ду́дик, -ка, м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. нехҐй ду́дика ззість = хай ду́лю ззість. Мир. ХРВ. 374.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою. Грин. II. 99.
Паювання, -ня, с. Дѣлежъ. К. ЦН. 243.
Подавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Коли ти не подавився своїм словом, то я не подавлюсь тим хлібом, що од щирого серця хотів з тобою поділитись. Стор. II. 20.
Пуцувати, -цую, -єш, гл. Чистить. Гол. III. 113.
Тигрів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ тигру.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЕРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.