Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діверка

Ді́верка, -ки, ж. Жена деверя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЕРКА"
Дия́вольський, -а, -е. Дьявольскій. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Єв. Мт. IV. 1. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. Стор. І. 3.
Дотліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дотлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236.
Зникнути Cм. зникати.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа. Мнж. 187.
Пайматка, -ки, ж. = пані-матка.
Перепит, -ту, м. 1) Разспросъ. 2) Переспросъ.
Пожолобитися, -блюся, -бишся, гл. Покоробиться.
Позаліплювати, -плюю, -єш, гл. Заклеить, залѣпить (во множествѣ).
Понариґовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и кариґувати, но во множествѣ.
Хилкий, -а, -е. Гибкій, легко нагибающійся. Хилку лозинку і снігирь зігне. Ком. Пр. № 773.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЕРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.