Витісувати, -сую, -єш, сов. в. витесати, -тешу, -шеш, гл. Вытесывать, вытесать, высѣкать, высѣчь. Стояв, неначе витесаний з білого каміня. ви́тесати нетесаного тесана. Выдумать небылицу, обмануть выдумкой. А Грицик той, то був на все село чмут: витесать кому якого нетесаного тесана, то він зараз.
Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ.
Їстовець, -вця́, м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець.
Княжити, -жу, -жи́ш, гл.
1) Княжить.
2) Быть женихомъ или невѣстою. Буду ж бо я в суботу княжити, будуть мені бояри служити. Устань, Марусенько, не княжи, відсунь кватирочку, погляди, чи всі бояри на дворі.
Кухарка, -ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину.
Напи́лювати I, -люю, -єш, сов. в. напили́ти, -лю́, -лиш, гл. Пылить, напылить.
Отримувати, -мую, -єш, сов. в. отрима́ти, -ма́ю, -єш, гл.
1) Держать, удержать.
2) Получать, получить.
Підхарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = підхарчуватися. Подадуть ласу потраву, як уже добре підхарчилися.
Прохарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = прохарчуватися. Аж два тижні там поробив, та тілько що там прохарчився, а додому нічого й не приніс. Я й страви не їм, а взявши окрайчик хліба, так собі й прохарчусь ходячи.
Терміть, -ті, ж. = терміття.
