Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідок

Дідо́к, -дка́, м. 1) Старичекъ. Рудч. Ск. II. 108. Чуб. І. 155. 2) Жгуть соломы, обмотанный валом и прибиваемый по краямъ дверей отъ холода. Мнж. 179. 3) Деревянный шаръ, величиною въ куриное яйцо, употребляемый въ игрѣ, которая также называется дідок. Ив. 25. Ум. Дідо́чок. Чуб. V. 844. Задумав дідочок, задумав жениться. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДОК"
Вирлоокий, -а, -е. Пучеглазый.
Драб, -ба, м. 1) Оборванецъ, бѣднякъ. босовикъ, босякъ. Мене мамка годувала, в папер обвивала, за богача 'ня строїла, а за драба дала, за пана ей обіцяла, — за жебрака дала. Гол. ІІІ. 233. 2) Раст. Viola arenaria Dec. ЗЮЗО. І. 141.
Зжира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зже́рти, -ру́, -ре́ш, гл. Пожирать, пожрать, сожрать.  
Зречися, -чуся, -чишся, гл. = зректися. Желех.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница. Славяносербск. у.
Лови́ще, -ща, с. Мѣсто для охоты.
Окладник, -ка, м. = Раст. буркун. Вх. Пч. І. 11.
Стріляйник, -ка, м. = стрілець. Ум. стріляйничок. Ловчику, стріляйничку, не стріляй мене. Чуб. II. 157.
Тогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто того.
Ускочити Cм. ускакувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.