Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідок

Дідо́к, -дка́, м. 1) Старичекъ. Рудч. Ск. II. 108. Чуб. І. 155. 2) Жгуть соломы, обмотанный валом и прибиваемый по краямъ дверей отъ холода. Мнж. 179. 3) Деревянный шаръ, величиною въ куриное яйцо, употребляемый въ игрѣ, которая также называется дідок. Ив. 25. Ум. Дідо́чок. Чуб. V. 844. Задумав дідочок, задумав жениться. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДОК"
Зеле́нка, -ки, ж. Сортъ дыни.
Короткозоркий, -а, -е. Близорукій. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Мані́р, -ру, м. Манеръ, образецъ. У нас юпки не на такий манір шиють. Кіевск. у.
Мурда, -ди, ж. Овца, черная вокругъ глазъ. Вх. Лем. 436.
Намня́ти гл. = нам'яти.
Попідвереджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Подорваться (о многихъ). Це вони в економії попідвереджувалися, п'ятипудові чували тягаючи. Славяносерб. у.
Просиджувати, -джую, -єш, сов. в. просидіти, -джу, -диш, гл. Просиживать, просидѣть.
Совуня, -ні, ж. ласк. отъ сова.
Терпуг, -га́, м. 1) Напильникъ. 2) Инструментъ для сглаживанія концевъ гвоздей внутри сапога. Сумск. у.
Убожіти, -жію, -єш, гл. = убожати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.