Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідок

Дідо́к, -дка́, м. 1) Старичекъ. Рудч. Ск. II. 108. Чуб. І. 155. 2) Жгуть соломы, обмотанный валом и прибиваемый по краямъ дверей отъ холода. Мнж. 179. 3) Деревянный шаръ, величиною въ куриное яйцо, употребляемый въ игрѣ, которая также называется дідок. Ив. 25. Ум. Дідо́чок. Чуб. V. 844. Задумав дідочок, задумав жениться. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДОК"
Бідко, -ка, м. пт. Accentor alpinus. Вх. Уг. 227.
Героїчно нар. Героически. Український дух виступив на своє діло жизні героічно. К. XII. 128.
Грабарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься земляными работами.
Заро́шаний, -а, -е. Покрытый росой. Зарошана гречка. Рудан. І. 51.
Обколупати Cм. обколупувати.
Перелад, -ду, м. Въ выраж. нема ні ладу, ні переладу. Нѣтъ совершенно никакого порядка. Ном. № 6654.
Ретор, -ра, м. Ученикъ класса реторики. Cм. реторика 3. Сим. 175.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Совище, -ща, с. Большая сова. Грин. III. 461.
Столяр, -ра, м. Столяръ. Рудч. Ск. II. 185. Шух. І. 253. Ум. столярик, столярчик. Чуб. V. 793.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.