Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дівчачий

Дівча́чий, -а, -е = Дівочий. Чого ж голосиш там? чого нявчиш дівчачим голоском? Сніп. 21. Ой хлоп'яча біда — у некрути брати, а дівчача біда — нерідная мати. Чуб. ІІІ. 892. Дівча́чий бог. Шуточное названіе аиста. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЧАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВЧАЧИЙ"
Бретналь, -ля, м. 1) Кровельный гвоздь. Подольск. г. 2) Костыль желѣзный, гвоздь.
Відпрядки, -дків, м. мн. Остатки, отбросы при пряденіи. Ум. відпрядочки. Що ж она діє? — Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзадячко..., хоть відпрядочки на шаріночку.
Віщо мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий на багатство, а убогий — бо' на й за віщо. Ном. № 3514.
Кісно нар. = тісно. та його́ ще не кісно тре́ба. Да его еще не безотлагательно, не очень нужно. Зміев. у.
Отаманський, -а, -е. Атаманскій. Левиц. Пов. 235.
Плесковатий, -а, -е. Сплюснутый, плоскій. Н. Вол. у. Мил. 16.
Поди́мок, -мку, м. Подниманіе? Вѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Скулиніг нар. Поджавъ ноги. Вробили в печі діру і він там.... скулиніг лежав. ЕЗ. V. 35.
Троянда, -диж. Роза, Rosa centifolia L. ЗЮЗО. І. 134. L. Мкр. Г. 69. Ум. трояндочкаРости, рости, трояндочко, не хилися. Мил. 145.
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВЧАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.