Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідизна

Діди́зна, -ни, ж. Имѣніе, наслѣдованное отъ предковъ; въ частности — наслѣдство отъ дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. ЗОЮР. I. 65. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади. АД. II. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДИЗНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДИЗНА"
Бомага, -ги, ж. = бумага. Ум. бомажка. Вас. 190.
Відгадка, -ки, ж. Отгадка.
Залюдня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. залю́днити, -ню, -ниш, гл. Заселять, заселить.
Зґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Изнасиловать. (Зграя) вбила рандаря старого, дочок зґвалтувала. К. МБ. III. 247. 2) Разгласить, разнести. Въ этомъ значеніи употреблено только въ одной фальсифицир. пѣснѣ: Зґвалтували лиху чутку наші хуторянці. Мет. 373.
Лежня́, -ні́, ж. = лежа. За лежнею ніколи посидіти. Ном. № 10846.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать. Канев. у.
Притолочити, -чу, -чиш, гл. Притоптать (траву, посѣвы).
Просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Розманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Разнѣжиться.
Роспад, -ду, м. Распаденіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДИЗНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.