Байстрючок, -чка, м. Ум. отъ байстрюк.
Да́вно 1, -на, с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур'ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. З да́вна, з да́внього да́вна, з да́вніх даве́н. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. Це ще з давніх давен у нас повелося.
Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать.
Засци́ка, -ки, об. Обмоченный уриной.
Історик, -ка, м. Историкъ. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо.
Квапливість, -вости, ж. Поспѣшность.
Пообвожувати, -жую, -єш, гл. = пообводити.
Пролітати I, -та́ю, -єш, сов. в. пролеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Дрібний сніжок пролітає.
Розан, -на, м. Розга. Дали йому добрих розанів. Повели, пане сотнику, возмутити її розанами.
Стусувати, -су́ю, -єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди.