Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дичко

Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧКО"
Білоок, -ка, м. Рыба. Abramis Sapa. Вх. Пч. II. 18.
Жи́галка, -ки, ж. Крапива, Urtica dioica, — urens. ЗЮЗО. І. 140. Вх. Пч. I. 13. Жигалков напарена. Гол. IV. 530.
Зажури́ти, -ся. Cм. зажу́рювати, -ся.
Заса́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. засапатися, -паюся, -єшся, гл. Запихиваться, запыхаться. Втомивсь, засапавсь, спотикався. Котл. Ен. III. 20.Чого ж ти так засапалась? — Я мовчу: не здишусь. Г. Барв. 397.
Порозстрелювати, -люю, -єш, гл. Разстрѣлять (многихъ). Там порозстрелювали Шелеста, Лусконога і Гниду. ЗОЮР. І. 302.
Прото нар. Поэтому. Вх. Лем. 458.
Росколочувати, -чую, -єш, сов. в. росколоти́ти, -чу, -тиш, гл. Разбалтывать, разболтать, взболтать (жидкость). І вскочив голий п. у росколочену сажу. Грин. II. 161. Росколотили сметану.
Росправити, -ся. Cм. росправляти, -ся.  
Спалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. = спалахнути. Желех. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами. Гн. II. 79.
Чичмаря, -рі, ж. Мелкій дождикъ. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.