Бджола, -ли, ж. 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі. 2) мн. Родъ игры. Ум. бджілка, бджілонька, бджілочка. Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.
Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.
Маля́рик, -ка, м. Ум. отъ маля́р.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже.
Плескати, -щу, -щеш, гл.
1) Плескать. А нащо було плескати на його водою?
2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще.
3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста!
4) У кузнецовъ: клепать.
5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду?
6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак.
Позаддя, -дя, с. = позадь.
Скруток, -тку, м. Свернутый пучекъ табачныхъ листьевъ.
Уповажнювати, -нюю, -єш, сов. в. уповажнити, -ню, -ниш, гл. Давать, дать законное право. Помста і крівава кара, яким би ми правом її ні вповажнювали, ще ніколи не сповняла душі винуватого иншими чувствами, опріч звірячих.
Ускакувати, -кую, -єш, сов. в. ускочити, -чу, -чиш, гл. Вскакивать, вскочить во что, впрыгивать, впрыгнуть. Я буду ускакувать в утробу жінкам, та й буду їх мордувати. Ускочив по самі вуха.
Учасний, -а, -е. Своевременный.
