Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідизний

Діди́зний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. К. Досв. 126. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДИЗНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДИЗНИЙ"
Вибевкатися, -каюся, -єшся, гл. Выбраться изъ грязи, болота.
Вимити, -ся. Cм. вимивати, -ся.
Ворик, -ка, м. Ум. отъ вір 3. Жеребчикъ. Шух. І. 211.
Докінчи́ти Cм. докінчувати.
Казарма, -ми, ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла. Шевч. 619.
Кояшник, -ка, м. Скупщикъ птицъ, ѣздящій для этого съ койцем въ селахъ. ЗЮЗО. І. 288.
Менджигува́ти, -гую, -єш, гл. = манджувати. Козел. у.
Наві́шений, -а, -е. Покрытый чѣмъ-либо повѣшеннымъ на немъ. Божничок, вишиваним рушником навішений. МВ. (О. 1862. III. 57).
Оптекарь, -ря, м. = аптекарь. Ном. № 7541.
Отакувати, -кую, -єш, гл. Атаковать. Не на те я, миле браття, Січ оплакувала, ой щоб я вам степи — луги та назад вертала. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДИЗНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.