Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дівоха

Діво́ха, -хи, ж. = Дівуля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВОХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІВОХА"
Видіти, -джу, -диш, гл. Видѣть. Желех.
Ділени́ця, -ці, ж. Часть, пай, доля. Cм. Дільниця. Св. П. І. кн. М. XIV. 24. Господь — пай мій, займанщина, ділениця моя чиста. К. Псал. 30.
Зарум'Я́нити, -ню, -ниш, гл. Зарумянить.
Иржавець, -вця, м. = ржавець.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи). Лебед. у.
Обгуджувати, -джую, -єш, сов. в. обгу́дити, -джу, -диш, гл. Оговаривать, оговорить, очернить.
Поганити, -ню, -ниш, гл. Гадить, осквернять. Одна паршива овечка усю отару поганить. Ном. № 5987. Чор-зна-що — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288.
Пшінце, -ця́, с. Ум. отъ пшоно.
Снітий, -а, -е. оріх = снітяк. Вх. Лем. 468.
Четвертака, -ки, ж. Корова четырехъ лѣтъ. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІВОХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.