Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дичавіти

Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧАВІТИ"
Гладунка, -ки, ж. = гладун 2. Вх. Пч. II. 16.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Жукува́тий, -а, -е. Очень смуглый. МВ. ІІ. 31, 32.
Загра́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Заиграться. Не засидиться, не заграється ніде. МВ.
Полудуватий, -а, -е. Съ бѣльмомъ на глазу. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Прасування, -ня, с. Глаженье, утюженье. Ніч просиділи панянки над прасуванням. Св. Л. 201.
Пригвоздитися, -джуся, -дишся, гл. Привязаться, пристать. Пригвоздилась, як гвоздик. Грин. І. 241.
Розмножуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. розмножитися, -жуся, -жишся, гл. Размножаться, размножиться. Ви, небеса, ростворітося, а ви, мир Божий, розмножітеся. Чуб. III. 354.
Схороняти, -няю, -єш, сов. в. схоронити, -ню́, -ниш, гл. = ховати, сховати. А вже твою милу схоронили. Мет. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЧАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.