Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпурлятися

Шпурлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Бросать (чѣмъ). Чого ти шпурляєшся? Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРЛЯТИСЯ"
Домести́ Cм. долітати.
Здавні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Устарѣть.
Католичка, -ки, ж. = кателичка. Чом матір не вбили, ту прокляту католичку, що вас породила? Шевч. 199.
Нявкнути, -кну, -неш, гл. Мяукнуть.
Олживий, -а, -е. Лживый. К. Бай. 150.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать. Чуб. V. 26.
Порекло, -ла, с. Прозвище, прозваніе. Шух. І. 29.
Токотати, -чу́, -чеш, гл. Тикать; быстро стучать. А серце так і токоче.... чує, чує лихо. Мир. Пов. І. 167.
Укоїти, укою, -їш, гл. Сдѣлать — преимущественно — что либо дурное. Пан Каньовський кого б ні зустрів поодинчого, то щось йому та вкоїть. Грин. II. 230. А що се ти вкоїв, псявіро? Г. Барв. 190. Вкоїти халепи. К. ЦН. 284.
Цебрик, -ка, м. 1) Ум. отъ цебер. 2) Раст. Thymus serpyllum. Вх. Пч. І. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПУРЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.