Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпряха

Шпряха, -хи, ж. = шприх.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПРЯХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПРЯХА"
Гри́венька, -ки, ж. Ум. отъ гривня.
Диви́дло, -ла, с. Видъ? Славний козак Максим Залізняк славного дивидла, — не буде на Україні ні ляха, ні жида. Лукаш. 54.
Доте́пний, -а, -е. Способный. Дотепна до всякого діла. Шевч. 296. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було. К. ЧР. 331.
Корабличок, -чка, м. Ум. отъ корабе́ль.
Недовчений, -а, -е. Недоученный.
Позакаламучувати, -чую, -єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Похарчувати, -чую, -єш, гл. 1) Покормить нѣкоторое время (людей), постоловать. 2) Накормить. Тра похарчувати чоловіка, тра й скотині його щось дати їсти. О. 1862. VI. 97. Він їх файно приймив, похарчував. Гн. І. 81.
Припасти, -ся. Cм. припадати, -ся.
Титаришин, -на, -не. Принадлежащій женѣ церковнаго старосты.
Хижний, -а, -е. Относящійся къ хиж'ѣ, то-же, что и хижечний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПРЯХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.