Брикун, -на, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. ви́падком. Случайно.
Залу́пати, -паю, -єш, гл. Захлопать (глазами).
Каптити, -пчу, -ти́ш, гл. Капать. З носа каптить. Cм. капотіти.
Писатися, -шу́ся, -шешся, гл.
1) Писаться. У тім письмі пишеться, щоб вони перестали воювать.
2) Записываться. Та куди ж будем, та милее браття, будемо писаться? Запишемось у панськеє, — будем панів знати; напишемось у казеннее, — будем подать давати.
Понаговорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наговориться (о многихъ).
Скорбіти, -блю, -биш, гл. Скорбѣть. І щоб росло — не боліло, й на серденьку не скорбіло.
Солод, -ду, м. Солодъ. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся.
Старощі, -щей и -щів, ж. мн. Старость, старыя лѣта. Старощей материних догледіла.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю.
